Парламентський Нотатник
Політика без поспіху
Реклама
четвер, 3 березня 2022

Переговори й війна: що показав день 3 березня 2022 року

Опубліковано: · Редакція «Нотатник»

Огляд дипломатичних сигналів, які надходили з Києва, Москви та інших столиць упродовж 3 березня 2022 року та в попередні дні.

Чи можна було 3 березня 2022 року говорити про дипломатичний вихід із війни? Повідомлення того дня свідчили про дві паралельні лінії: переговори, що тривали, і заяви, які виключали швидкий кінець бойових дій.

Переговорний трек

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розпочався другий раунд переговорів між Україною та Росією. Того ж дня він закликав до особистої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб покласти край війні. Так Київ поєднав роботу переговорних груп із пропозицією політичного рівня.

У попередні дні з'явилися й інші канали. 1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І у відповідь сказав, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати щодо перемир'я. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Жорстка позиція Москви

На цьому тлі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 3 березня, що війна проти України триватиме «до кінця», і звинуватив Зеленського в тому, що за його правління в суспільстві процвітає нацизм. Водночас Лавров сказав, що Росія не планує ядерної війни. Отже, формальний переговорний процес відбувався одночасно з публічними заявами російської сторони про продовження війни.

Політичний тиск поза межами фронту

Поза переговорами тривав тиск на міжнародному та внутрішньому рівнях. 2 березня російський опозиціонер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних протестів у Росії та світі, а також до протестів проти Путіна. 1 березня Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС.

Санкційний напрямок також розширювався. 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що наступного дня ініціює термінову парламентську процедуру, аби Генеральна рада ухвалила нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які в ЄС пов'язують із вторгненням. Як зазначалося, країна вперше в своїй історії запроваджувала санкції проти іншої держави.

Тривожні події на місцях

Військова складова залишалася невіддільною від політики. 1 березня за даними української розвідки повідомили, що Збройні сили України зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Того ж дня високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив про вступ підрозділів сухопутних військ Білорусі на північ Чернігівської області. Офіс президента України наголосив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили до України.

3 березня біля порту Одеси внаслідок вибуху затонув естонський вантажний корабель MV Helt. За даними влади, усіх шістьох членів екіпажу врятували. Міністр закордонних справ Естонії Ева-Марія Ліймец повідомила, що інцидент розслідуватимуть.

Підсумок дня

У підсумку 3 березня 2022 року постала картина, у якій переговори та заклик до зустрічі лідерів співіснували з заявами Москви про продовження війни. Дипломатичні, санкційні та євроінтеграційні кроки розвивалися паралельно з бойовими подіями.

Ще записи