Переговорний трек і санкційний тиск: 12 березня 2022 року

Чи означали сигнали про можливу зустріч президентів, що сторони справді наблизилися до припинення вогню? 12 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори про припинення вогню між Росією та Україною мали б відбуватися в Єрусалимі. Він також сказав, що прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт міг би позитивно вплинути на переговори.

Дипломатичний фон

Ця заява спиралася на події попередніх днів. 10 березня в Анкарі, в Туреччині, відбулися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Це були найвищі контакти двох держав від початку вторгнення. Припинення вогню досягнуто не було, проте обговорювалася можливість зустрічі Зеленського й президента Росії Володимира Путіна.

Наступного дня, 11 березня, сигнали щодо цієї зустрічі пролунали з обох сторін. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Путін відкритий до зустрічі із Зеленським. Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що Зеленський готовий говорити з Путіним у будь-який момент, коли той буде готовий. Сам Путін під час зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком говорив про «позитивні зрушення» та прогрес у переговорах з Україною.

Ринки відреагували негайно: після слів Путіна про прогрес біржові ціни в США та на інших світових ринках зросли, а індекс DOW додав 300 пунктів. Отже, дипломатичні сигнали мали відчутний економічний відгук ще до того, як стало зрозуміло, чи вони щось змінять на практиці.

Санкційний вимір

Паралельно тривав економічний тиск на Росію. 11 березня президент США Джо Байден оголосив, що скасує для Росії режим найбільшого сприяння в торгівлі, координуючи крок із Європейським Союзом і «Групою семи». США також забороняли імпорт російських морепродуктів, алкоголю та алмазів, нові інвестиції американців у Росію та криміналізували експорт американських банкнот до Росії.

Накануні, 10 березня, Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав їх нелегітимними й застеріг Захід, що Росія вийде з ситуації сильнішою та впорається з труднощами. Таким чином, публічно Москва поєднувала готовність до зустрічі з визнанням економічних труднощів і жорсткою риторикою.

Правові та інформаційні кроки

Україна діяла і на законодавчому рівні. 10 березня Верховна Рада України почала обговорювати новий закон, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суди або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнали б російськими колаборантами. Тижнем раніше було ухвалено закон, що дозволяв примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

Ще одним напрямом став інформаційний простір. 10 березня стало відомо, що Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства проти росіян і російських військових у контексті війни. Як пояснив представник Meta, це було тимчасове послаблення правил щодо політичного вираження. Закликі до насильства щодо російських військовополонених і достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних залишалися забороненими. Дозволялися також погрози смертю Путіну та Лукашенку, а похвала полку «Азов» — лише в контексті захисту України або його ролі в Національній гвардії України. 11 березня Росія заблокувала доступ до Instagram, пославшись на ці дозволи.

Що показує цей зріз

У перші дні березня 2022 року переговорний і санкційний треки розвивалися одночасно. Заява Зеленського 12 березня про Єрусалим показала, що Київ називав конкретні майданчики й посередників. Тим часом Росія 11 березня дозволила іноземним добровольцям вступати до її армії: за словами міністра оборони Сергія Шойгу, надійшло близько 16 тисяч заяв, переважно від людей із Близького Сходу. Попри обмін заявами про готовність до зустрічі, бойові та економічні заходи не зупинялися.