Ленд-ліз, переговори й Буча: що поєднало 6 квітня 2022 року
Одноголосне рішення Сенату США та заяви Москви про умови завершення вторгнення — на тлі свідчень із Бучі.
Що означали для політичної картини події 6 квітня 2022 року, коли ухвалення американського закону про ленд-ліз збіглося із заявами Росії про умови миру? Спробуймо розібратися, спираючись на те, що було відомо в ті дні.
Сенат США: рішення без жодного голосу проти
6 квітня 2022 року Сенат США одноголосно ухвалив закон, який уповноважує президента Байдена використовувати програму ленд-лізу. Востаннє її застосовували під час Другої світової війни. Мета закону — прискорити доставку військової техніки в Україну. Одностайність голосування показувала, що в цьому питанні в Сенаті не було розколу.
Умови Москви
Того ж дня Росія заявила, що завершить вторгнення, якщо президент України Володимир Зеленський погодиться на умови, які обговорювали під час переговорів. Головна з них — юридична гарантія того, що Україна не вступатиме до НАТО, закріплена змінами до української конституції. Також Росія повідомила, що призупинила операції в Києві як «жест доброї волі» задля просування мирних перемовин.
Тло: Буча
Ці заяви пролунали невдовзі після того, як стало відомо про події в Бучі. 4 квітня 2022 року там виявили братську могилу. Поліція Київщини та місцеві жителі заявили, що, на їхню думку, там поховано щонайменше 150 людей, а міський голова сказав, що загиблих може бути до 300. Зеленський відвідав місце масового поховання. Того ж дня президент США Джо Байден закликав притягнути Путіна до відповідальності за воєнні злочини після нових зображень із Бучі, а Зеленський заявив, що мирні переговори триватимуть попри різанину.
Буча опинилася в зоні боїв під час наступу на Київ: російські війська прагнули контролювати Бучу, Ірпінь і Гостомель, щоб оточити українську столицю із заходу.
Що можна зіставити
У добу 6 квітня 2022 року одночасно діяли дві лінії. Перша — військово-політична підтримка Києва з боку Вашингтона, яка набула законодавчого виразу. Друга — переговорний трек, у межах якого Москва називала вимогу щодо НАТО та конституційних змін. Зеленський за два дні до того наголосив, що переговори тривають, а Байден говорив про судовий розгляд щодо Путіна. Ці заяви показують, наскільки різними були позиції сторін.
