Газові погрози Мінська напередодні нових санкцій ЄС
Ретроспектива про те, як міграційна криза на кордоні Білорусі та ЄС перекинулася на питання газових поставок і до кого апелювали сторони.
Чи могла міграційна криза на білоруському кордоні перерости в енергетичну? Станом на 15 листопада 2021 року така перспектива вже обговорювалася відкрито, хоча й без жодних практичних кроків.
Від кордону до газу
Польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький 9 листопада 2021 року заявив, що в кризі на кордоні Білорусі та Польщі є «натхненник у Москві», тобто звинуватив у її організації президента Росії Володимира Путіна. Так до проблеми мігрантів додався російський вимір.
У відповідь на перспективу нових санкцій, яких ЄС мав ухвалити за торгівлю людьми, пов'язану з кризою, президент Білорусі Олександр Лукашенко 11 листопада 2021 року заговорив про газ. Він порадив керівництву Польщі, литовцям та іншим «безголовим» людям думати, перш ніж говорити, і дав зрозуміти, що Білорусь може зупинити транзит газу до Європи. Держави ЄС мали ухвалити рішення щодо нових санкцій протягом наступного тижня.
Реакція Москви
Путін 13 листопада 2021 року заявив, що така погроза Білорусі означала б порушення контракту з Росією. За його словами, Лукашенко міг сказати це під впливом емоцій.
Що це означало
Слова двох лідерів показали різницю в підходах: Мінськ використав газ як аргумент проти санкцій, а Москва публічно дистанціювалася від такого сценарію, назвавши його порушенням договірних зобов'язань. Водночас Варшава пов'язувала кризу з Москвою. Вирішальне слово щодо санкцій залишалося за державами ЄС.
