Дипломатичний вузол 7 березня 2022 року: посередники й ліміти
Що засвідчили повідомлення від 5 до 7 березня 2022 року про посередництво, ризики ескалації та позицію Будапешта.
Чи могла дипломатія наприкінці першого тижня березня зрушити з місця, поки тривали обстріли? Станом на 7 березня 2022 року повідомлення давали підстави говорити про активізацію посередників, але й про жорсткі застереження з боку Москви.
Нова площадка переговорів
У цей день було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мало бути перше зустріч міністрів між Росією та Україною від початку вторгнення.
Туреччина була задіяна й напередодні. 6 березня президент Реджеп Тайїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може зірвати процес. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії, аби військова кампанія завершилася.
Інші посередники
Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет 5 березня в Москві зустрівся з Путіним, щоб обговорити вторгнення й можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який зустрівся з Путіним особисто після початку вторгнення. Наступного дня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.
У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін, за повідомленнями, сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції і відкрита до тристоронньої зустрічі за участі України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Жорсткі сигнали
Паралельно лунали заяви іншого тону. 5 березня Путін назвав західні санкції подібними до оголошення війни та попередив, що спроба запровадити безпольотну зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він сказав, що на Донбасі з 2014 року загинули близько 13–14 тисяч людей. Крім того, Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центробанку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.
На тлі переговорних сигналів тривали удари. 6 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано після влучання восьми російських балістичних ракет.
Позиція Будапешта
7 березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав-членів НАТО. Водночас указ не дозволяє постачання зброї через угорську територію в Україну.
Що це означало
Картина 7 березня складалася з двох ліній. З одного боку, кілька держав пропонували посередництво, а в Анкарі готувалася перша міністерська зустріч сторін. З іншого — публічні заяви Путіна поєднували готовність до діалогу з вимогами до України та попередженнями Заходу. Рішення Угорщини показувало, що навіть усередині НАТО підходи до військової допомоги Україні відрізнялися.
