Дипломатичний тиск навколо війни: що було відомо 7 березня 2022 року

Чи наближала дипломатія зупинку бойових дій? Станом на 7 березня 2022 року картина була строкатою: контакти між столицями множилися, а позиції сторін лишалися далекими одна від одної.

Посередники та перемовини

У ці дні до пошуку шляхів до припинення вогню долучалося дедалі більше держав. 5 березня 2022 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. Наступного дня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати між Україною та Росією, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.

6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може звести зусилля нанівець. Водночас він вимагав, щоб Україна припинила бойові дії.

У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив відкритість до тристоронньої зустрічі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

На 7 березня 2022 року було оголошено: у четвер в Анкарі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу. Це мала бути перша зустріч на рівні міністрів між Росією та Україною від початку вторгнення.

Жорсткі сигнали

Паралельно лунали різкі заяви. 5 березня Путін назвав західні санкції подібними до оголошення війни та попередив, що спроба запровадити бездіжну зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він підписав указ, що дозволяє розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мав бути визначений упродовж двох днів.

На війні тим часом тривали удари: 6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» внаслідок удару восьми російських балістичних ракет.

Рішення Будапешта

7 березня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав-членів Альянсу. Проте транзит зброї до України указ не передбачав.

Що це означало

У підсумку 7 березня 2022 року поєднувалися два процеси: дипломатичні контакти, зокрема заплановані анкарські переговори, і водночас жорстка риторика та нові рішення навколо санкцій і постачання зброї. Фактами підтверджено лише самі кроки та заяви; їхні результати були ще попереду.