Дипломатичні сигнали 7 березня 2022 року: посередники й обмеження
Що свідчили повідомлення про переговорні заходи, заяви Путіна та рішення Будапешта напередодні запланованої зустрічі в Анкарі.
Що насправді змінилося в дипломатії навколо війни 7 березня 2022 року? Попри тривалі бойові дії, того дня з'явилися сигнали про можливі контакти, але й жорсткі застереження з боку Москви.
Анкара як нова точка
7 березня 2022 року було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінету міністрів від початку вторгнення.
Турецький напрям попередньо підготували телефонною розмовою. 6 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягувати переговори можуть їх зірвати. Він також вимагав, щоб Україна припинила опір, аби військова кампанія завершилася.
Інші посередницькі зусилля
Турецький канал був не єдиним. 5 березня прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з Путіним, обговоривши вторгнення і можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним від початку вторгнення. 6 березня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати між Україною та Росією, навіть якщо спроби виявляться безуспішними. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.
У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін, за повідомленнями, сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції і готова до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Жорсткі заяви на тлі контактів
У ті самі дні риторика Москви лишалася різкою. 5 березня Путін назвав західні санкції подібними до оголошення війни та попередив, що спроба запровадити бесполітну зону над Україною може мати катастрофічні наслідки для світу. Того ж дня він заявив, що на Донбасі з 2014 року загинули приблизно 13–14 тисяч людей. Також Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.
Бойові дії тривали паралельно з дипломатією. 6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області після удару вісьмома російськими балістичними ракетами повністю зруйновано.
Рішення Угорщини
Того ж дня, 7 березня, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав-членів НАТО. Проте указ не дозволяє транзит зброї до України.
Що з цього випливало
Підсумок дня виглядав суперечливо: з одного боку, з'явилася перспектива першої міністерської зустрічі, а посередників побільшало; з іншого, публічні умови Москви лишалися жорсткими, а військові дії тривали. Результат анкарської зустрічі на 7 березня був невідомий.
