Дипломатія на тлі війни: що відбувалося довкола 7 березня 2022 року

Чи можна було 7 березня 2022 року говорити про початок реальних переговорів між Росією та Україною? Факти того дня свідчили радше про зародження дипломатичних каналів, ніж про прорив: контактів побільшало, але позиції сторін лишалися далекими.

Перша зустріч на рівні міністрів

7 березня 2022 року було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть у четвер в Анкарі тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінету міністрів від початку вторгнення.

Турецький напрям складався не лише з цього оголошення. 6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягувати переговори можуть їх провалити. Водночас він вимагав, щоб Україна припинила бойові дії.

Посередники й застереження

Турецька лінія була не єдиною. 5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з Путіним, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. 6 березня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.

Водночас риторика Москви залишалася жорсткою. 5 березня Путін заявив, що західні санкції схожі на оголошення війни, а спроби запровадити над Україною безпольотну зону можуть призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він сказав, що на Донбасі з 2014 року загинуло близько 13–14 тисяч людей. Тоді ж Путін підписав указ, який дозволяв розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

Ядерна безпека і удари

У телефонній розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном 6 березня Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

При цьому війна тривала. Президент України Володимир Зеленський 6 березня заявив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Рішення Будапешта

У той самий день, 7 березня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяв розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав-членів НАТО. Проте указ не дозволяв перевозити зброю територією Угорщини до України.

Що це означало

За сукупністю фактів картина була суперечливою. З одного боку, з’явилася перспектива зустрічі міністрів в Анкарі, а посередницькі заяви надходили з кількох столиць. З іншого — Путін поєднував готовність до діалогу з вимогою до Києва припинити опір і з попередженнями Заходу. Рішення Угорщини показало, що навіть усередині НАТО підходи до постачання зброї Україні різнилися. Результати анкарської зустрічі належали до майбутнього, і 7 березня 2022 року про них ще нічого не було відомо.