Дипломатія і санкції: що відбувалося 25 лютого 2022 року
Аналіз того, як на другий день російського вторгнення поєднувалися заклики до переговорів, санкційний тиск Євросоюзу і закиди Києва європейським лідерам.
Які сигнали надходили з політичних центрів на другий день повномасштабного вторгнення? 25 лютого 2022 року відповідь складалася з кількох паралельних ліній: пропозицій переговорів, нових санкцій і гострих докорів на адресу європейських столиць.
Початок: вторгнення і заклик до перевороту
Попереднього дня, 24 лютого, близько 5 ранку президент Росії Володимир Путін оголосив про «спеціальну військову операцію» на території України, і розпочалося російське вторгнення. Того ж дня Велика Британія за словами прем'єр-міністра Бориса Джонсона заявила про санкції проти російських банків і олігархів та про заборону польотів «Аерофлоту» до країни. Молдова оголосила режим надзвичайного стану, а за словами президентки Мойї Санду, кордон перетинали сотні українців.
У відповідь 25 лютого Путін закликав Збройні сили України «взяти владу у свої руки» й усунути українське керівництво, назвавши його «бандою наркоманів і неонацистів». Ця заява показала, що політичні цілі виходили за межі суто військових.
Київ: переговори та тиск на Європу
Українська сторона водночас говорила про діалог. Президент Володимир Зеленський закликав Путіна почати переговори, щоб припинити конфлікт. Радник президента Михайло Подоляк заявив, що Україна готова обговорювати з Росією нейтральний статус, аби досягти припинення вогню; час і місце зустрічі мали оголосити додатково. Зеленський також запропонував прем'єр-міністру Ізраїлю Нафталі Беннетту виступити посередником.
З іншого боку, Зеленський різко оцінив поведінку європейського керівництва. Він звинуватив його в бездіяльності, нагадавши, що після Другої світової говорили «ніколи знову», а тепер це повторюється, і Європа робить недостатньо. Він також закликав громадян країн Євросоюзу виходити на протести, щоб змусити уряди діяти рішучіше. Так Київ поєднував готовність до перемовин із публічним тиском на партнерів.
Брюссель: санкції
Європейський Союз того ж дня заморозив усі активи Путіна та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які перебували в ЄС. Крім того, ЄС оголосив нові санкції проти Росії, спрямовані на фінансовий, енергетичний і транспортний сектори, візову політику, а також експортний контроль і заборону експортного фінансування. За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, сказаними на спільній пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном, санкції мали максимально вплинути на російську економіку та політичну еліту.
Такий набір заходів показує, що Євросоюз діяв водночас проти персональних активів вищого керівництва Росії та проти ключових галузей економіки. Це відбувалося в тій самій добі, коли Київ публічно критикував брак рішучості в Європі.
Пекін і Москва: розмова про переговори
Окрему лінію становили контакти Росії та Китаю. Путін повідомив президенту Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія готова до переговорів з Україною. Міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав Росію поважати територіальний суверенітет України та припинити жертви серед цивільного населення через відновлення переговорів.
Що це означало для політичної картини
У підсумку 25 лютого 2022 року було видно кілька речей. По-перше, і Москва, і Київ говорили про готовність до переговорів, але за різних умов: Україна пропонувала обговорити нейтральний статус для припинення вогню, тоді як Путін водночас закликав українських військових повалити владу. По-друге, санкційний тиск Заходу набував системного характеру: Лондон діяв з 24 лютого, Брюссель додав заходи 25 лютого. По-третє, навіть Китай у розмові з російською стороною говорив про суверенітет України й необхідність переговорів.
Цей день зафіксував, як швидко дипломатичні й санкційні інструменти запускалися вже на другу добу вторгнення.
