Чи змінили листопадові рішення безпекову картину довкола України?
Аналіз двох рішень, ухвалених у Європі після ракетного інциденту в Польщі, і того, що вони означали для регіону.
Що стояло за європейськими рішеннями, які передували 25 листопада 2022 року? Станом на цю дату до уваги потрапили два сигнали: політичний — від Європейського парламенту, і суто практичний — від Берліна та Варшави.
Інцидент у Пшеводуві
У новій безпековій дискусії довкола польсько-українського кордону головною точкою відліку було 15 листопада 2022 року. Того дня ракета потрапила на територію Польщі, у селі Пшеводув поблизу кордону з Україною, загинули двоє людей. Спершу Україна звинувачувала в ударі Росію, а США припускали, що це була ймовірно ракета української протиповітряної оборони, випущена по російській ракеті. Пізніше, у вересні 2023 року, польська прокуратура підтвердила, що вибух спричинила українська ракета С-300, що вийшла з-під контролю.
Патріоти на кордоні
22 листопада 2022 року Німеччина заявила, що розмістить на польсько-українському кордоні зенітні ракетні комплекси Patriot для захисту польського повітряного простору. Польський міністр оборони Маріуш Блащак повідомив, що прийняв німецьку пропозицію. Практично це означало, що відповіддю на інцидент стало посилення протиповітряного захисту, а не ескалація риторики.
Політичний сигнал Європарламенту
23 листопада 2022 року Європейський парламент визнав Росію державою — спонсором тероризму. Як обґрунтування згадувалися російські удари по цивільних цілях в Україні, зокрема по критичній інфраструктурі, лікарнях, школах і бомбосховищах.
Що з цього випливає
Обидва рішення з різних боків окреслювали одну лінію: політична оцінка російських ударів у Європарламенті та військова підтримка безпеки Польщі з боку Німеччини з’явилися майже одночасно. Про подальші наслідки цих кроків на 25 листопада 2022 року говорити було зарано, але напрям руху вони задали чіткий.
