Чому Трамп скасував зустріч із Путіним після інциденту біля Криму
Рішення американського президента на шляху до саміту G20 у Буенос-Айресі та заклики Києва до НАТО показали, як інцидент у Керченській протоці вплинув на дипломатію.
Чому саме 29 листопада 2018 року рішення про зустріч лідерів США і Росії виявилося таким різким? Відповідь пов’язана з подіями в Керченській протоці, які розгорнулися за кілька днів до того.
Що передувало
Інцидент у Керченській протоці стався 25 листопада 2018 року. Українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і їх зупинив російський танкер, який перегородив прохід під керченським мостом. Згодом, за описом цих подій, кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: протаранили буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Уже 27 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що може скасувати заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20 в Буенос-Айресі саме через морський конфлікт Росії з Україною.
Рішення 29 листопада
У цей день речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що зустріч залишається в силі. Трамп незадовго до того заявляв, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним і що, на його думку, це слушний час для розмови. Проте менш ніж за годину, дорогою до Аргентини, він повідомив у твітері, що після консультацій з головними радниками з національної безпеки вирішив скасувати зустріч. Причину він назвав прямо: Росія не повернула Україні кораблі та моряків, і тому зараз невдалий час.
Послідовність заяв показує, що рішення ухвалили вже під час польоту, попри попередні сигнали обох сторін про те, що зустріч відбудеться.
Тиск на Азові
Того ж дня міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що порти Бердянська та Маріуполя фактично заблоковані: Росія не випускає з Азовського моря й не впускає туди жодні українські судна. Президент Петро Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря.
Окремо в цей день стало відомо про ще один епізод у регіоні безпеки Альянсу: бельгійська авіаційна складова повідомила, що напередодні бельгійські F-16 під час місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії «перехопили» російські літаки Flanker. За її повідомленням, причиною було те, що в них не було плану польоту.
Що це означало
Для Києва скасування зустрічі стало помітним дипломатичним сигналом: питання повернення кораблів і моряків прямо прозвучало в поясненні американського президента. Водночас економічні наслідки блокування портів і заклик до НАТО свідчили, що напруга тривала й на практичному рівні, а не лише в заявах.
