Чому 29 листопада 2018 року Трамп скасував зустріч із Путіним
Ескалація навколо Азовського моря напряму вплинула на дипломатичний графік саміту G20 в Буенос-Айресі.
Що змінилося в позиції Вашингтона 29 листопада 2018 року і чому Азовське море опинилося в центрі великої дипломатії? Відповідь пов’язана з інцидентом у Керченській протоці, який стався 25 листопада 2018 року: українські кораблі переходили з Чорного до Азовського моря, їх зупинив російський танкер, а потім вони зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ. Буксир «Яни Капу» було протаранено, а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Від сумнівів до скасування
Уже 27 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що може скасувати заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним на саміті G20 у Буенос-Айресі через морське зіткнення Росії з Україною. 29 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков казав, що зустріч залишається в планах. Проте Трамп, який летів до Аргентини, написав у твіті, що після консультацій із радниками з національної безпеки вирішив її скасувати. Причину він назвав прямо: Росія не повернула Україні кораблі та моряків.
Показово, що менш ніж за годину до цього Трамп говорив, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним і що, на його думку, це слушний час для розмови. Отже, рішення ухвалили в дуже стислий проміжок часу.
Ситуація довкола Азову
У той самий день міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що порти Бердянськ і Маріуполь фактично заблоковані: Росія не випускала й не пропускала жодних українських суден у Азовському морі. Президент Петро Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря.
У ширшому безпековому контексті того дня бельгійський авіаційний компонент повідомив у твіті про перехоплення російських винищувачів Flanker бельгійськими F-16 під час місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії. За повідомленням, причиною було те, що в російських літаків не було плану польоту.
Що це показало
День 29 листопада 2018 року продемонстрував, що наслідки інциденту в Керченській протоці вийшли за межі двосторонніх відносин Києва й Москви: вони вплинули на графік зустрічей лідерів США та Росії. Водночас Київ шукав союзників у НАТО, а блокада портів лишалася головним практичним наслідком для України.
