Анкара, конфіскації та слова про капітуляцію: 10 березня 2022 року
Як минув день, коли міністри Росії й України вперше з початку вторгнення сіли за стіл переговорів, а Верховна Рада взялася за закон про арешт активів.
Що з’ясувалося 10 березня 2022 року в турецькій Анкарі, де зустрілися очільники зовнішньополітичних відомств двох країн? Відповідь була стриманою: перемир’я не домовилися, але розмова відбулася на найвищому рівні від початку вторгнення.
Переговори в Анкарі
Наканці, 9 березня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Анкари. Наступного дня він провів переговори з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Це були найвищі за рівнем контакти між двома державами після початку вторгнення. Припинення вогню досягнуто не було, проте, як повідомлялося, сторони обговорили можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.
Попереднього дня, 8 березня, Зеленський в інтерв’ю ABC News заявив, що Україна готова говорити про окупаційні «республіки» на сході — Донецький і Луганський регіони, які визнала Росія. Він також припустив, що його країна, можливо, вже не готова до вступу в НАТО.
У той самий день міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «з розумінням».
Верховна Рада і активи
Економічний вимір війни цього дня проявився й у Києві. Верховна Рада України почала розглядати новий закон, який дозволив би примусово вилучати всі активи громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнає російськими колаборантами. Тижнем раніше парламент ухвалив законопроєкт про примусове вилучення активів, що належать російській державі та російським компаніям.
Про санкції того ж дня висловився Путін. Він визнав, що вони створили для Росії проблеми, проте назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія вийде з цієї ситуації сильнішою та впорається з труднощами.
Тло подій
На попередній день, 9 березня, припав удар російської авіації по пологовому будинку та дитячій лікарні в Маріуполі. За повідомленнями, загинули троє людей, щонайменше 17 дістали поранень. Зеленський казав, що доля багатьох людей невідома.
Тоді ж Кулеба заявив, що резервні дизельні генератори, які охолоджують відпрацьоване ядерне паливо, працюватимуть лише ще 48 годин, а витік радіації з Чорнобиля стане «неминучим», якщо електропостачання негайно не відновити. Він також наголосив, що «варварська війна Путіна» загрожує всій Європі. Міжнародне агентство з атомної енергії, своєю чергою, заявило, що найближчим часом «критичного впливу на безпеку» не очікується.
Реакції за кордоном
Британська армія підтвердила, що кілька військовослужбовців строкової служби самовільно залишили частини й, імовірно, вирушили воювати в Україну проти російських військ. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що вони порушують закон і будуть притягнуті до відповідальності після повернення.
На тлі війни змінила правила й компанія Meta. Як ідеться у внутрішніх листах, Facebook та Instagram дозволили користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових. Речник Meta пояснив це тимчасовим винятком через вторгнення. Заборонені залишилися заклики до насильства щодо російських військовополонених і «достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних». Дозволили також погрози смертю Путіну та білоруському президенту Олександру Лукашенку, а також, як сказав речник, вузький виняток для вихваляння полку «Азов» виключно в контексті захисту України.
Тож 10 березня 2022 року поєднало дипломатичний контакт без результату, законодавчі кроки в Києві та заяви, що відображали, як війна впливала на політику й економіку далеко за межами фронту.
