Візит Путіна до Монголії: чого вартує ордер МКС без виконання
Редакція розглядає, як 2 вересня 2024 року візит до Монголії поставив питання про дієвість міжнародних ордерів на арешт.
Що відбувається з ордером Міжнародного кримінального суду, коли його адресат прибуває з державним візитом до країни, яка могла б його виконати? Саме таке питання постало 2 вересня 2024 року, коли президент Росії Володимир Путін прибув до Монголії.
За повідомленнями того часу, мета поїздки полягала в обговоренні газопроводу між Китаєм і Росією. Його мали розглядати як спосіб компенсувати Росії втрати від західних санкцій. Україна та Європейський Союз закликали Монголію заарештувати російського президента відповідно до ордера МКС.
Реакція Києва
Міністерство закордонних справ України (МЗС) заявило, що відмова заарештувати Путіна під час державного візиту означає, що Монголія поділяє відповідальність за воєнні злочини Росії. Відомство пообіцяло працювати із союзниками, щоб запровадити щодо Монголії каральні заходи.
Такий тон показує, як Київ розглядав ситуацію: ордер не символічний документ, а зобов’язання, виконання якого перевіряють саме в таких випадках. Це наша оцінка, а не твердження учасників подій.
Тло візиту
Передувала візиту напружена нічна й денна хроніка війни. 1 вересня російські ракети влучили в торговий центр і комплекс для заходів у Харкові, внаслідок чого постраждали щонайменше 47 людей. Того ж дня Україна запустила понад сотню дронів по цілях у Росії, серед яких Конаківська електростанція в Тверській області та Московський нафтопереробний завод. А 31 серпня, як повідомлялося, п’ятеро цивільних загинули внаслідок українських ракетних ударів по Бєлгороду.
Тож візит до Монголії відбувався на тлі інтенсивних обстрілів з обох боків, а дипломатична суперечка стосувалася не лише газових планів, а й того, чи діятимуть міжнародні рішення щодо відповідальності на практиці.
Що лишилося питанням
У підсумку 2 вересня 2024 року стикнулися дві логіки: економічна, у якій Москва шукала нові ринки та маршрути, і правова, на якій наполягали Київ та Брюссель. Заява МЗС України окреслила наміри діяти разом із союзниками, проте які саме заходи могли б з’явитися, того дня не уточнювали.
