Що відбувалося 27 вересня 2022: мобілізація, «референдуми» й тиск на сусідів Росії
Ретроспектива дня, коли наслідки російської мобілізації відчули сусідні держави, а Москва говорила про терміни анексії.
Що саме сталося 27 вересня 2022 року навколо війни, і чому цей день важливий для розуміння осені того року? Журнал подій показує кілька ліній, які сходилися одна з одною: мобілізація в Росії, наслідки для сусідів і політичні плани щодо окупованих територій.
Втеча від мобілізації
Латвія 27 вересня 2022 року оголосила надзвичайний стан через приплив громадян Росії, які тікали від мобілізації. Особливі заходи запровадили в прикордонних регіонах і на всіх пунктах пропуску. Казахстан повідомив, що з моменту, коли президент Росії Володимир Путін наказав провести військову мобілізацію, до країни по суші й повітрям в'їхали близько 98 тисяч російських цивільних.
Протести проти мобілізації в Росії тривали й напередодні. 25 вересня в Дагестані відбулися масові акції, учасники зіткнулися з поліцією, а кількість затриманих на антивоєнних протестах по країні зросла до понад 2 тисяч. 26 вересня стихійні протести тривали в Дагестані та Кабардино-Балкарії.
«Референдуми» й розрахунок на анексію
Псевдореферендуми на окупованих територіях України, які тимчасова окупаційна влада Росії проводила з 23 до 27 вересня 2022 року, були нелегітимними. Того ж дня голова Ради Федерації Валентина Матвієнко заявила, що очікує оформлення анексії до 4 жовтня.
Інші новини тих днів
У Данії відбулася церемонія відкриття газопроводу Baltic Pipe, яким норвезький газ через Данію постачатимуть до Польщі. У ній узяли участь лідери Польщі, Норвегії та Данії.
У ті дні також повідомлялося про інші події. 25 вересня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала від США системи протиповітряної оборони NASAMS. Того ж дня Узбекистан призупинив використання російської платіжної системи «Мир», пояснивши це потребою у «необхідних технічних процедурах» і заявивши, що рішення не пов'язане із санкціями. 26 вересня Євгеній Пригожин, російський олігарх і близький соратник Путіна, вперше публічно визнав, що заснував «Групу Вагнера». Раніше він заперечував будь-яку причетність до цієї приватної військової компанії, яку звинувачують у воєнних злочинах там, де її залучали.
