Що показав останній день липня 2023 року: удари, дрони й санкції

Що об’єднує ракетний удар по Кривому Рогу, дрони над Москвою та британські санкції проти російських суддів? Дивлячись на 31 липня 2023 року, можна побачити три виміри війни: удари по цивільних, відповідь на території Росії та тиск на тих, хто переслідує її внутрішніх опонентів.

Цивільні під ударом

У цей день російська балістична ракета влучила в житловий комплекс і будівлю університету в Кривому Розі на Дніпропетровщині. Як повідомлялося, щонайменше шестеро цивільних загинули, ще 75 зазнали поранень. Двома днями раніше, 29 липня, внаслідок російського ракетного удару по цивільній інфраструктурі в Сумах загинули двоє людей, ще 20 дістали поранень. Два удари за три дні по містах, віддалених від лінії фронту, складають закономірність, яку фіксували в повідомленнях: під ударом опинялися житлові й освітні об’єкти.

Війна на території Росії

У неділю, 30 липня, Росія заявила, що знищила три українські дрони над Москвою. За російськими даними, одна людина постраждала, а посадовці закрили для руху міжнародний аеропорт Внуково. Йдеться про заяву російської сторони, і саме так її слід розуміти.

Тиск на переслідувачів

Того самого 31 липня Сполучене Королівство запровадило санкції проти суддів і посадовців, причетних до судового переслідування активіста Володимира Кари-Мурзи. Він програв апеляцію на 25-річний вирок за державну зраду. Рішення Лондона спрямоване не на державу загалом, а на конкретних виконавців політизованого, за оцінкою Британії, процесу: це персональні обмеження для людей, які ухвалювали рішення.

Показово й те, що 30 липня в Белграді, в Сербії, активісти влаштували акцію проти війни після того, як двоє відомих антивоєнних і антипутінських активістів мали проблеми зі вступом до країни. Опозиція війні, таким чином, виявлялася і за межами Росії.

Що з цього випливає

Факти того дня не складаються в єдиний сюжет, але показують різні рівні конфлікту: щоденну цивільну ціну війни в українських містах, її відлуння в російській столиці й міжнародну реакцію на репресії проти критиків Кремля. Для парламентів і урядів, які стежили за цими подіями, це означало, що відповіддю на війну були не лише військові рішення, а й санкційна політика та увага до долі антивоєнних голосів.