Що показав кінець березня 2024 року про війну та її мову

Що саме визначило настрій останнього тижня березня? Дивлячись на 28 березня 2024 року, видно, що йому передували кілька днів, у яких удари по інфраструктурі, політичні заяви та тиск на кордонах Альянсу накладалися одне на одне.

Удари по енергетиці

22 березня Росія вдруге поспіль випустила десятки балістичних ракет по українських містах. Через пошкодження критичної інфраструктури у Харкові зникло світло, у Запоріжжі повідомили щонайменше про вісім ракетних ударів, а у Вінниці було пошкоджено «об’єкт критичної інфраструктури». Понад мільйон людей по всій Україні лишилися без електропостачання, п’ятеро загинули, десятки зазнали поранень.

Окремим епізодом став удар ракети по Дніпровській гідроелектростанції в Запоріжжі: пошкодження були значними, спалахнула велика пожежа. Тролейбус, який спершу вважали пасажирським, виявився порожнім, окрім водія, і той загинув. Обстріл також пошкодив одну з двох ліній електропередачі, що живлять окуповану Запорізьку АЕС.

24 березня удари продовжилися: Росія атакувала Київ і Львів «Кинджалами» та дронами, а на головному газосховищі України пошкодили наземну інфраструктуру.

Слова про «війну»

У ці ж дні російська влада опинилася в незвичній мовній ситуації. 22 березня на пресконференції прозвучало, що вторгнення в Україну — це «війна», а не «спеціальна воєнна операція», як офіційно називали її досі. Пізніше того ж дня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков пояснив, що попри фактичний стан війни змінювати юридичний статус «спецоперації» наразі не планують. Тобто ідеться про розрив між тим, як подію описують, і тим, як її оформлюють офіційно.

Крокус Сіті Голл і пояснення відповідальності

Тоді ж російський уряд заявив, що за нападом на «Крокус Сіті Голл» стоїть український уряд. Київ це заперечив; більше того, за наведеними повідомленнями, українська сторона стверджувала, що напад був провокацією російської влади, покликаною налаштувати суспільство проти України і дати змогу мобілізувати більше військових для вторгнення. Це взаємовиключні версії, і саме така суперечка про відповідальність задала політичний контекст наступних днів.

Фронт і межі НАТО

23 березня Росія оголосила про захоплення містечка Іванівське на Донеччині. Того ж дня українська авіація завдала хвилі ударів по Криму: у Севастополі повідомляли про вибухи, російські посадовці говорили про щонайменше десять збитих ракет і двох поранених цивільних.

24 березня російська крилата ракета порушила повітряний простір Польщі, країни НАТО, через що підняли літаки польських Повітряних сил.

Що з цього випливає

Зведені докупи, ці факти показують три речі. По-перше, енергетична інфраструктура лишалася одним із головних об’єктів російських ударів: пошкодження зачепили і ГЕС, і лінію живлення ЗАЕС, і газосховище. По-друге, у російській офіційній риториці співіснували визнання «війни» та відмова змінювати її юридичну назву. По-третє, наслідки бойових дій відчули і за межами України — у вигляді порушення польського повітряного простору.