Що показав день 6 квітня 2022 року: тиск, зброя й переговори
Ретроспективний аналіз того, як дипломатичний тиск, американський ленд-ліз і умови Москви зійшлися в один день війни.
Що можна було прочитати з одного дня війни, коли на тлі нових обстрілів світ одночасно говорив про переговори, санкції та зброю? Розглянемо 6 квітня 2022 року і те, як тоді складалася картина.
Зброя: рішення Сенату США
У цей день Сенат США одноголосно ухвалив закон, який уповноважував президента Байдена застосовувати програму ленд-лізу, востаннє використану у Другій світовій війні, щоб прискорити доставку військової техніки в Україну. Одноголосність голосування була сама по собі показовою: питання допомоги Україні не розколювало сенаторів.
Переговори: умови Москви
У той самий день Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо президент Зеленський погодиться на умови, визначені під час перемовин. Зокрема йшлося про юридичну гарантію, що Україна не вступить до НАТО, закріплену зміною до конституції. Москва також повідомила, що призупинила операції в районі Києва як «жест доброї волі» задля мирних переговорів. Це була її власна подача подій; водночас того ж дня надходили звістки про удари на сході.
Фронт і гуманітарна ситуація
Російські сили обстріляли Сєвєродонецьк на Луганщині, внаслідок чого загорілися десять багатоповерхівок. У Вугледарі на Донеччині, за повідомленнями, російські військові вбили чотирьох цивільних. Напередодні, 5 квітня, у Маріуполі артилерія російського флоту влучила в судно під прапором Домініки: одну людину поранено, увесь екіпаж евакуювали.
Гуманітарні коридори теж залишалися проблемою. На 6 квітня було заплановано відкриття 11 коридорів: з Маріуполя, Бердянська, Токмака, Енергодара, Гуляйполя та Мелітополя до Запоріжжя, а з Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної, Рубіжного й Гірського до Бахмута. Проте 5 квітня віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук повідомила, що евакуаційну колону, яка прямувала до Маріуполя, російські війська завернули назад, що ускладнило гуманітарні зусилля.
Реакція після Бучі
На цей день припадала й моральна та дипломатична реакція на події в Бучі. Папа Римський Франциск на щотижневій аудієнції у Ватикані засудив різанину в місті та закликав зупинити війну. Кількома днями раніше, 4 квітня, Франція, Німеччина та Латвія вислали російських дипломатів у відповідь на воєнні злочини, зокрема в Бучі, а президент США Джо Байден закликав судити Володимира Путіна за воєнні злочини. Литва тоді ж заборонила російським ІТ-компаніям переїжджати до країни. Спортивний світ також долучився: Бостонський марафон, призначений на 18 квітня, не допускав бігунів з Росії та Білорусі.
Що з цього випливає
День 6 квітня 2022 року показав три паралельні лінії: військову підтримку Києва, яку США прискорювали законодавчо, тиск на Москву через дипломатичні та санкційні кроки, і російські вимоги на переговорах, що не зупиняли обстрілів. Саме поєднання цих ліній і дає уявлення про тогочасну ситуацію: переговорна риторика співіснувала з ударами по містах, а гуманітарні коридори залежали від дій сторони, яка вела наступ.
Контекст Бучі нагадує, що містом змагалися під час наступу на Київ: російські війська намагалися контролювати Бучу, Ірпінь і Гостомель, щоб оточити столицю із заходу. Саме наслідки цих боїв стали тим, що 6 квітня засуджували Ватикан і західні уряди.
