Що показав день 26 вересня 2022 року навколо мобілізації
Протести в північнокавказьких республіках, черги на кордонах і визнання Пригожина склали картину одного дня.

Що саме відбувалося довкола російської мобілізації 26 вересня 2022 року і в попередні дні? Факти показують кілька паралельних процесів: супротив усередині Росії, виїзд чоловіків за кордон і зміни в міжнародних відносинах.
Протести не вщухали
У Дагестані й Кабардино-Балкарії 26 вересня 2022 року тривали спонтанні протести проти мобілізації. Днем раніше, 25 вересня, в Дагестані відбулися масові акції, учасники яких зіткнулися з поліцією. Того ж дня кількість затриманих на антивоєнних протестах по всій Росії зросла до понад 2000 осіб. Ще 24 вересня йшлося щонайменше про 700 затриманих.
Виїзд із країни
У ці дні тисячі чоловіків призовного віку продовжували залишати Росію через мобілізацію. Повідомлялося про величезні черги на кордонах із Грузією та Фінляндією. Протести й виїзд з країни були двома різними реакціями на мобілізацію.
Міжнародний вимір
Український президент Володимир Зеленський 25 вересня підтвердив, що Україна отримала від Сполучених Штатів системи протиповітряної оборони NASAMS. Днем раніше Україна оголосила про скорочення персоналу дипломатичної місії Ірану у відповідь на постачання дронів Росії.
Того ж 25 вересня Узбекистан призупинив використання російської платіжної системи «Мир». Офіційно це пояснили потребою виконати необхідні технічні процедури й заявили, що рішення не пов’язане із санкціями.
Визнання Пригожина
У день, якому присвячено цей огляд, російський олігарх Євгеній Пригожин, близький соратник Володимира Путіна, вперше публічно визнав, що заснував «Групу Вагнера» — приватну військову компанію, яку звинувачують у воєнних злочинах у місцях її розгортання. Раніше він заперечував будь-яку причетність до неї.
Що з цього випливає
У підсумку 26 вересня 2022 року поєднав кілька ліній. Всередині Росії мобілізація викликала протести, затримання й масовий виїзд. Назовні Україна зміцнювала протиповітряну оборону та реагувала на іранські постачання дронів, а Узбекистан призупинив роботу «Миру». Визнання Пригожина додало до цього ще один штрих: те, що раніше заперечувалося, стало публічним.