Що показав день 19 жовтня 2022 року: воєнний стан, евакуація й підтримка
Ретроспективний аналіз подій 19 жовтня 2022 року та попередніх днів: удари по інфраструктурі, рішення Москви щодо анексованих територій і політичні сигнали з Європи.
Що означали рішення, ухвалені 19 жовтня 2022 року, для перебігу війни і для політичного тла навколо неї? Якщо дивитися на той день разом із попередніми, вимальовується картина, у якій військові, енергетичні та політичні сюжети тісно перепліталися.
Москва посилює режим на анексованих територіях
У цей день Росія оголосила, що президент Володимир Путін вводить воєнний стан на анексованих територіях України, починаючи з опівночі четверга. Крім того, в Криму та в суб'єктах федерації, що межують з Україною, запровадили «проміжний рівень готовності». Як зазначалося пізніше, воєнний стан у Росії діяв з 20 жовтня 2022 року, через місяць після оголошення мобілізації. Путін видав два укази: один про введення воєнного стану на територіях «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей, другий про заходи в суб'єктах Російської Федерації у зв'язку з першим.
У той самий день російські сили почали вивозити тисячі цивільних із окупованих районів Херсонської області, про що повідомив призначений Росією губернатор Володимир Сальдо. Україна закликала мешканців не виконувати російських наказів залишати міста й села. Обидва сюжети стосувалися півдня, де тривав український контрнаступ.
Удари по енергетиці та водопостачанню
День раніше, 18 жовтня, російські ракети вбили трьох людей у Києві та зруйнували критичну інфраструктуру: виникли пожежі, вибухи, перебої з електропостачанням. Удари по водопостачанню й енергетичних об'єктах припали й на інші міста; про відключення світла повідомляли у 1162 містах і селах. 17 жовтня дрони Shahed 136 атакували Шевченківський район Києва та енергетичний об'єкт у Сумах, загинуло вісім людей.
У ці ж дні з'явилися повідомлення про зовнішню підтримку обох сторін. 18 жовтня Іран погодився постачати Росії ракети середньої дальності, ракети класу «земля–земля» та бойові дрони. 17 жовтня Європейський Союз створив місію EUMAM Ukraine, яка забезпечуватиме навчання Збройних сил України (ЗСУ) в країнах-членах ЄС.
Сигнали політичного й символічного характеру
19 жовтня Європейський парламент присудив премію імені Сахарова «народові України». Попереднього дня Верховна Рада України ухвалила постанову, якою визнала Чечню «тимчасово окупованою» Росією та засудила воєнні злочини, вчинені під час першої та другої російсько-чеченських воєн.
У той самий період Україна звинуватила Росію в тому, що вона викрала двох високопосадовців Запорізької атомної електростанції. Білорусь заявила, що не може розрахуватися за боргами через міжнародні санкції, запроваджені через її роль у війні.
Що з цього випливає
Якщо поставити ці події поруч, видно кілька ліній. Перша: Росія одночасно посилювала правовий режим на захоплених територіях і переміщувала цивільних із Херсонщини. Друга: удари по енергетиці та воді зачіпали побут сотень населених пунктів. Третя: міжнародна політична підтримка України набувала інституційних форм: навчальна місія ЄС і премія Європарламенту. Водночас Іран, за повідомленнями, погодився поставляти Росії зброю, а Білорусь зазнавала економічного тиску санкцій.
Ці факти самі по собі не дають підстав робити висновки про подальший перебіг подій, але вони фіксують, у якому стані перебувала війна 19 жовтня 2022 року: на півдні тривав контрнаступ, у містах по всій країні — обстріли, а в політичних кабінетах — рішення, які мали закріпити або змінити розстановку сил.
