Що показав день 18 березня 2022 року: дипломатія і удари

Що саме визначало картину війни 18 березня 2022 року: заяви на дипломатичному фронті чи події на полі бою? Повідомлення того дня дозволяють побачити обидві лінії одночасно — і те, як вони накладалися одна на одну.

Дипломатичний трек

Президент США Байден майже дві години розмовляв із генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном про війну в Україні. За повідомленнями, він застеріг від будь-якої підтримки вторгнення. Напередодні, 17 березня, МЗС Китаю повідомило, що війна в Україні не згадувалася після зустрічі уповноваженого Китаю з питань зовнішньої безпеки Чен Гопіна з послом Росії в Китаї Андрієм Денисовим. Ці два повідомлення — про прямий американський сигнал і про мовчання в китайській заяві — створюють контекст, у якому читалася розмова лідерів.

Паралельно країни, далекі від театру бойових дій, оголошували власні кроки. Австралія повідомила про нові санкції проти 11 російських банків та урядових установ; про це заявила міністерка закордонних справ Маріс Пейн. Прем'єр-міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн під час телефонної розмови з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем підтвердила підтримку України. Ще 17 березня британський міністр оборони Бен Воллес оголосив про розгортання у Польщі системи протиповітряної оборони Sky Sabre зі 100 військовими для її обслуговування — як частину відповіді НАТО на російську військову агресію.

Економічний тиск мав і недержавний вимір: 17 березня платформа Steam повідомила, що припиняє платежі до Білорусі, Росії та України.

Поле бою

На тлі цих кроків 18 березня надходили звістки про значні втрати. Російські винищувачі розбомбили дві військові бази в Миколаєві, внаслідок чого загинули десятки українських військових. За повідомленнями, ракетний удар зруйнував казарму, щонайменше 50 солдатів загинули, а ще багато людей, імовірно, залишалися під завалами. Військовий, який вижив і спав у казармі навпроти місця удару на одній із локацій, оцінив, що з приблизно 200 осіб, які там були, не вижило близько 90 відсотків.

У Запоріжжі внаслідок російських обстрілів загинули дев'ятеро людей.

Того ж дня було підтверджено, що Росія запустила по Україні гіперзвукові ракети. За словами американських посадовців, це стало першим відомим випадком використання таких ракет у бойових діях. Ними знищили військовий склад боєприпасів у Делятині.

Українська сторона також повідомляла про результати власних ударів: командувач 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу Росії Андрій Мордвічев був убитий внаслідок українського удару по авіабазі в Чорнобаївці.

Окремо йшлося про інформацію, яку наводила українська розвідка: за нею, президент Сирії Башар Асад пообіцяв постачати Росії 40 тисяч найманців. Це повідомлення датоване 17 березня і подавалося саме як дані української розвідки.

Що з цього випливає

День 18 березня 2022 року добре ілюструє розрив між двома темпами війни. Дипломатичні та санкційні рішення ухвалювалися поступово: нові списки під санкції, телефонні розмови, розгортання систем ППО в союзній Польщі. Натомість удари по Миколаєву, Запоріжжю та Делятину відбувалися одразу й коштували десятків життів.

Показова й різниця в тоні двох найвищих розмов, про які повідомлялося. Американська сторона, за повідомленнями, прямо застерігла Пекін від підтримки вторгнення, тоді як китайська заява напередодні взагалі не згадала війну. Ці факти самі по собі не дають підстав робити висновки про подальшу позицію Китаю, але фіксують відправну точку розмови.

Нарешті, повідомлення про гіперзвукові ракети показали, що супротивник застосовує нові типи озброєння навіть проти складу боєприпасів. Водночас повідомлення про знищення російського командувача свідчило, що українські удари мали вагомі цілі. Саме таке поєднання — міжнародний тиск, що наростає, і жорсткі бойові реалії — характеризувало 18 березня 2022 року.