Що показали 5 лютого 2019 року: ракети й рекорд кандидатів
Ретроспектива про день, коли на тлі кроків Москви й Вашингтона щодо ракетного договору в Україні тривала президентська кампанія.
Що поєднувало 5 лютого 2019 року дві різні новини — договірну кризу між Росією та США і рекордну кількість охочих стати президентом України? Прямого зв’язку між ними немає, але саме ці сюжети формували тогочасний порядок денний.
Договір, який призупинили
Напередодні, 1 лютого 2019 року, державний секретар США Майк Помпео оголосив, що Сполучені Штати призупиняють участь у Договорі про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Угоду уклали 1987 року з СРСР, а згодом вона стосувалася й Росії як держави-наступниці. Вона забороняла обом сторонам володіти ракетами середньої дальності та їхніми пусковими установками і випробовувати їх. Вашингтон пояснив свій крок тим, що Росія не виконує договір.
У відповідь 2 лютого президент Росії Володимир Путін призупинив участь Росії в договорі й заявив, що Москва почне розробляти нові ракети. Так обидві сторони за два дні відмовилися від зобов’язань, які діяли з 1987 року.
Українські читачі могли побачити в цьому частину ширшого протистояння: з 2010-х для нього вживають термін «друга холодна війна», за аналогією з першою. Цим терміном описують протистояння між Європейським Союзом і США з одного боку та Російською Федерацією з іншого.
Рекордна кампанія
У той самий час в Україні тривала підготовка до виборів Президента. 3 лютого 2019 року Центральна виборча комісія завершила приймати документи від кандидатів. Заяви подали 90 осіб, і це рекордна кількість для України.
Отже, на початку лютого 2019 року дві теми розвивалися паралельно. Одна стосувалася архітектури ракетної безпеки між Москвою та Вашингтоном, друга — внутрішнього політичного вибору, який українцям належало зробити на президентських виборах.
