Що означало зняття обмежень на далекобійну зброю для Києва

Що змінювалося в оцінках війни на тлі подій, які передували 29 травня 2025? Найближчі дні показали поєднання гуманітарних кроків і жорсткої військової ескалації.

Обмін і удари

23 травня 2025 Росія та Україна розпочали найбільший обмін полоненими від початку повномасштабної війни: по тисячі військовополонених з кожного боку протягом трьох днів. Домовленість про нього була досягнута під час переговорів у Стамбулі 16 травня.

Проте вже наступного дня, 24 травня, Росія вдруге за добу випустила два балістичні снаряди по морському порту Одеси: загинули двоє людей, семеро дістали поранень. Тієї ж ночі внаслідок російської атаки дронами та ракетами постраждали п’ятнадцять цивільних.

25 травня відбулася наймасованіша з початку війни повітряна атака на Україну, зокрема на Київ. По українських містах випустили щонайменше 298 іранських дронів «Шахед» і 69 ракет. Загинули щонайменше 14 людей, десятки дістали поранень.

Відповідь союзників

У цьому контексті 26 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що Німеччина та кілька інших союзників по НАТО зняли всі обмеження на використання Україною далекобійної зброї на території Росії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це рішення суперечить зусиллям щодо політичного врегулювання війни.

Що з цього випливає

З фактів видно, що гуманітарний прогрес і ескалація відбувалися паралельно. Обмін полоненими показав, що домовленості можливі. Водночас масований удар 25 травня і реакція союзників наступного дня окреслили іншу логіку: питання про межі застосування зброї стало частиною відповіді на інтенсивність атак.

У Москві це рішення назвали несумісним із пошуком політичного врегулювання. 28 травня стало відомо й про оприлюднення понад двох мільйонів документів щодо російських військових закупівель, зокрема про модернізацію Ракетних військ стратегічного призначення, базу в Ясному та гіперзвуковий блок «Авангард». Це додало до загальної картини ще один вимір військового протистояння.