Що означала рамка безпеки для України після Вільнюса
Ретроспектива подій 13 липня 2023 року: підсумки саміту НАТО, санкції проти сербського посадовця та удари по цивільних.
Що могла дати Україні міжнародна рамка довгострокової безпеки, про яку оголосили на саміті у Вільнюсі? Повертаємося до 13 липня 2023 року, наступного дня після цього оголошення, і дивимося на тодішній контекст.
Саміт НАТО відбувся 11–12 липня 2023 року у столиці Литви Вільнюсі. Проведення саміту було офіційно запропоноване ще під час Мадридського саміту 2022 року. 12 липня посадовці G7 повідомили, що представили міжнародну рамку довгострокової безпеки для України. Вона мала посилити оборону країни проти Росії та стримувати від будь-якої майбутньої агресії. Серед заходів називали двосторонні переговори, військову техніку, навчання, обмін розвідувальними даними та плани відбудови української економіки.
Війна тривала паралельно
У той самий час війна не вщухала. 13 липня 2023 року російська атака дронів на Київ поранила щонайменше двох цивільних і пошкодила інфраструктуру. Днем раніше, 12 липня, внаслідок російського обстрілу Херсона загинув 81-річний чоловік, а його дружина зазнала поранень.
На фронті 11 липня, як повідомлялося, ракетний удар поблизу Бердянська в Запорізькій області вбив російського генерал-лейтенанта Олега Цокова. Це сталося в межах українського контрнаступу 2023 року.
Санкційний вимір
Окремо 12 липня Сполучені Штати запровадили санкції проти Александара Вулина, високопосадовця Сербії, якого називають «людиною Москви». Цей крок показав, що тиск на російських союзників тривав і поза межами саміту.
Для парламентського спостерігача головне питання полягало в тому, як оголошені у Вільнюсі наміри перетворяться на конкретні рішення: двосторонні домовленості, постачання техніки, навчання. Вони мали стати змістом рамки, а не лише декларацією. Водночас удари по Києву та Херсону 12–13 липня нагадували, що потреба в захисті була нагальною.
