Що минулого липня змінилося на кордоні Фінляндії та в політиці щодо Росії

Чи можна за кілька днів побачити, як війна змінює не лише фронт, а й закони, союзи та фінанси? 12 липня 2024 року парламент Фінляндії ухвалив закон, який дозволяє прикордонникам обмежувати перетин кордону з Росією для шукачів притулку, яких туди привезли організовано. Закон стосувався кордону Фінляндії з Росією, а ширше теми російської еміграції під час вторгнення в Україну.

Ця тема має свою назву: шоста хвиля російської еміграції — виїзд із РФ після вторгнення 2022 року та переходу Росії до повномасштабної війни.

Заява НАТО щодо Китаю

За два дні до того, 10 липня 2024 року, на вашингтонському саміті всі 32 держави-члени НАТО схвалили офіційну заяву. У ній Китай названо вирішальним помічником російського вторгнення в Україну через «безмежне» економічне й політичне партнерство з Росією.

Заморожені активи й тиск на ринки

Того ж дня агенція Bloomberg повідомила, що Саудівська Аравія раніше цього року попередила країни G7. За даними видання, Ер-Ріяд погрожував розпродати євробонди та французькі облігації, якщо G7 вилучить заморожені російські активи на 280 мільярдів доларів США, щоб передати їх Україні.

Удар по порту на Одещині

У ці самі дні війна продовжувала забирати життя. 10 липня 2024 року російські дрони та ракети атакували порт на півдні Одеської області. Двоє українців загинули, було пошкоджено портову інфраструктуру, енергетичний об’єкт і цивільне судно.

Усі ці події з різних боків показують один сюжет: наслідки вторгнення виходили далеко за межі України. Фінляндія ухвалювала закони про свій кордон, НАТО формулювало позицію щодо Китаю, а питання російських активів, за повідомленням Bloomberg, вже впливало на розрахунки в межах G7.