Що кібератака 27 червня 2017 року показала про вразливість держави
Аналіз наслідків атаки з використанням різновиду вірусу Petya, яка вдарила по українських підприємствах і державних установах.
Що змінилося в розумінні державної безпеки за кілька днів після 27 червня 2017 року? Станом на 1 липня 2017 року головним уроком залишалася масштабність кібератаки, яка вразила компанії в багатьох країнах, проте найбільше постраждала Україна: саме на неї припало 80% усіх інфікувань.
Удар по державних системах
Як пояснюють подальші оцінки, атака з використанням різновиду вірусу Petya стала останнім етапом кампанії проти України, що розпочалася щонайменше 14 квітня 2017 року з компрометації системи оновлення програми M.E.Doc. Тобто йшлося не про одноразовий збій, а про багатоетапний процес.
Наслідки торкнулися і державного сектору, і бізнесу. Було порушено роботу аеропорту «Бориспіль», ЧАЕС, Укртелекому, Укрпошти, Ощадбанку, Укрзалізниці та низки інших великих підприємств. Заразилися інформаційні системи Міністерства інфраструктури та Кабінету Міністрів, сайти Львівської міської ради, Київської міської державної адміністрації, кіберполіції та Служби спецзв'язку.
Що з цього випливає
Перелік уражених об’єктів показує: під ударом опинилися одночасно транспорт, зв’язок, банківська сфера й органи влади. Серед постраждалих були й ті установи, що відповідають за кібербезпеку, — кіберполіція та Служба спецзв'язку. Це свідчить, що вразливість стосувалася не окремих відомств, а всієї цифрової інфраструктури.
Той самий день, 27 червня, був позначений ще однією тривожною подією: у Києві вибухом автомобіля вбили українського розвідника, командира спецпідрозділу Максима Шаповала. Ці два випадки різні за характером, але обидва додали напруги в оцінках безпекової ситуації в країні.
Практичний висновок для парламенту й уряду очевидний із самого переліку наслідків: захист державних інформаційних систем і безпека програмного забезпечення, яким користуються установи, мають розглядатися як питання національної безпеки.
