Кадрова криза посеред ударів: що показало 4 вересня 2024 року
Відставка міністра закордонних справ і втрата третини складу уряду відбулися на тлі смертоносних російських ударів і дипломатичної суперечки навколо Монголії.
Чи може уряд зберігати керованість, коли водночас втрачає третину складу й переживає наслідки масованих ударів? Саме з цим питанням Україна підійшла до 4 вересня 2024 року.
Кадрові зміни
У цей день стало відомо про відставку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби в межах перестановок у кабінеті. Днем раніше, 3 вересня, свої посади залишили п’ятеро міністрів, зокрема віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина. Тоді, як повідомлялося, вакантною стала понад третина складу уряду. Відставка керівника зовнішньополітичного відомства додала до цього ще одну помітну позицію.
Тло подій
Перестановки відбувалися не в тиші. 3 вересня російські ракетні удари по Полтаві, за повідомленнями, забрали життя щонайменше 55 людей, понад 328 дістали поранення. Пізніші уточнення, наведені в описі події, говорять про понад 51 загиблого й понад 235 постраждалих; удар припав на Полтавський військовий інститут зв’язку. Ракети, за цим описом, були балістичними «Іскандер-М».
У сам день 4 вересня російські дрони й ракети вдарили по будівлях у Львові: щонайменше сім людей загинули, ще 53 були поранені.
Дипломатична лінія
Зовнішньополітичний порядок денний у ці дні також не був спокійним. 2 вересня президент Росії Володимир Путін прибув до Монголії, де, як повідомлялося, мав обговорювати газопровід між Китаєм і Росією, покликаний компенсувати російські втрати від західських санкцій. Україна та Європейський Союз закликали Монголію заарештувати Путіна відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду. Цього не сталося.
Міністерство закордонних справ України (МЗС) заявило того ж дня, що через відмову арештувати Путіна під час державного візиту Монголія поділяє відповідальність за воєнні злочини Росії. Відомство пообіцяло працювати із союзниками над запровадженням каральних заходів щодо Монголії.
Що з цього випливає
Факти зводяться до простого збігу в часі: протягом кількох днів уряд втратив значну частину міністрів, МЗС вело жорстку лінію щодо візиту Путіна, а країна зазнавала нових смертоносних ударів. Причин відставок факти не називають, тож жодних зв’язків між цими подіями ми не стверджуємо.
Проте масштаб вакансій сам по собі ставив практичне запитання: хто й як закриватиме посади, зокрема в зовнішній політиці, коли дипломатичні заяви потребують подальших кроків. Про такі кроки на 4 вересня 2024 року ще не було відомо. Відповіді на них належали вже до наступних днів.
