Чи став вирок із Запоріжжя поворотним для судів про полонених?
Ретроспектива подій 6 листопада 2025 року: два вироки в справах про війну — в Україні та на окупованому Донеччині.
Що означав вирок, ухвалений 6 листопада 2025 року в Запоріжжі? Суд визнав російського солдата винним у вбивстві українського військового, який здався в полон у січні 2024 року, і призначив йому довічне ув'язнення. Як повідомлялося, це перша з початку війни обвинувальна ухвала російському військовому за вбивство полоненого українця.
У той самий день інше повідомлення описувало ту саму справу дещо інакше: український суд засудив полоненого російського солдата до довічного ув'язнення за те, що в 2024 році в Запорізькій області він поранив українського військового, який здався в полон. Отже, у звітах того дня збігаються місце, рік, довічний строк і сам факт злочину проти людини, що здалася, але формулювання тяжкості діяння відрізняються: в одному йдеться про вбивство, в іншому — про поранення.
Паралельний вирок на окупованій території
Того ж дня суд в окупованому Донецьку засудив двох колумбійців до 13 років ув'язнення за участь у бойових діях на боці Збройних сил України. Їх затримали, коли вони поверталися додому через Венесуелу, після чого передали в російську владу. Цей вирок належить до справ, які в повідомленнях відносили до воєнних злочинів під час російсько-української війни.
Фон подій
У цей період війна тривала й на фронті. Напередодні, 4 листопада 2025 року, російський удар по Синельниковому на Дніпропетровщині вбив одну людину та поранив ще вісьмох.
Порівняння двох вироків 6 листопада показує, як по-різному постають у судах питання про долю тих, хто потрапив у полон або здався. Один суд розглядав злочин проти українського військового, що здався, інший карав іноземців за службу в українській армії. Ці рішення ухвалювали різні суди в різних юрисдикціях, і саме про цю відмінність варто пам'ятати, оцінюючи подію.
