Чи можна заборонити книгу про Стуса через позов?

Чи може суд заборонити публіцистичну книгу? 19 жовтня 2020 року на це питання в Києві відповів Дарницький районний суд: він задовольнив позов Віктора Медведчука і заборонив книгу Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».

У цьому рішенні важливі дві речі: жанр книги і позивач. Видання названо публіцистичним, а позов подав Віктор Медведчук. Саме тому постановою суду цікавилися не лише юристи.

Україна в чужій кампанії

У ті самі дні ім’я України звучало і в американській передвиборній боротьбі. 14 жовтня 2020 року New York Post повідомила, що знайдені листи нібито свідчать: Гантер Байден познайомив свого батька, тодішнього віцепрезидента Джо Байдена, з високопосадовцем української газової компанії Burisma Holdings. Газета отримала ці листи від Руді Джуліані, одного з найближчих радників Дональда Трампа.

У той самий день Twitter і Facebook оголосили, що обмежують поширення статті, доки її не перевірять фактчекери. 15 жовтня Twitter заблокував акаунт передвиборчої кампанії президента Трампа за поширення приватної інформації без дозволу людини, пов’язаної з відео про Гантера Байдена. Згодом акаунт розблокували.

Що було у фоні

Ці епізоди були частиною ширшого ряду конспірологічних теорій, пов’язаних зі скандалом Трамп–Україна. Від 2016 року Трамп та його союзники просували кілька таких теорій. Одна з них мала звинуватити Україну, а не Росію, у втручанні у вибори 2016 року. Американська розвідка вважала, що Росія роками готувала ґрунт для такого втручання, а Кремль головний рушій вигаданих альтернативних наративів. Директор ФБР Крістофер Рей заявляв в інтерв’ю ABC News, що інформації про втручання України у вибори 2016 року немає, а щодо виборів 2020 року найбільшу загрозу становить Росія.

Отже, 19 жовтня 2020 року був днем, коли українська тема постала у двох різних вимірах: у київському залі суду, де йшлося про долю однієї книги, і в міжнародному інформаційному просторі, де ім’я країни використовували в чужій політичній боротьбі.